Досить часто в процесі продажу/дарування нерухомості, оформлення спадщини громадянам доводиться чути не зовсім зрозумілі для них терміни «резидент»/«нерезидент».
З’ясуємо: хто такі резиденти/нерезиденти? Які податки сплачуються нерезидентами при спадкуванні, продажі або даруванні нерухомого майна?
Резиденти та нерезиденти України
Більшість громадян помилково ототожнюють термін «резидент України» з терміном «громадянин України». Така думка є хибною, оскільки громадянин України може бути нерезидентом України, а іноземець навпаки – резидентом.
Наприклад, якщо громадянин України постійно разом із своєю сім’єю проживає в іншій державі і має там офіційне працевлаштування або зареєстрований в цій державі суб’єктом підприємницької діяльності, то він вважається для України нерезидентом. А іноземець, який має посвідку на постійне/тимчасове проживання в Україні – резидентом.
Як визначити статус резидента?
Статус резидентів та нерезидентів України фізичних осіб з метою сплати ними податків визначається Податковим кодексом України, де зазначено, що нерезидентом є особа, котра не є резидентом нашої держави, а резидентом – особа, яка має місце проживання в Україні.
Якщо особа проживає і за кордоном, і в Україні, то вона вважається резидентом України, якщо в Україні вона проживає постійно. Коли Ви деякий час у році проживаєте в іноземній державі, наприклад в Польщі, а певний час в Україні, то резидентом України Ви будете вважатися, якщо маєте тісніші особисті та економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні. Місцем знаходження відповідного центру життєвих інтересів людини є місце постійного проживання членів її сім’ї або місце реєстрації її бізнесу. Але часто буває так, що за згаданими умовами важко визначити центр життєвих інтересів. Тому в такому випадку до уваги береться факт перебування в Україні не менше 183 днів (включно з днями приїзду-від’їзду) впродовж року.
При цьому навіть кількість днів впродовж року прожитих за кордоном не завжди дозволяє чітко визначити статус особи резидента. В таких спірних випадках особа може вважатися резидентом, якщо вона є громадянином України.
Основні фактори визначення статусу резидента
Як бачимо визначення статусу «резидент» чи «нерезидент» питання не з легких. Тому у кожній індивідуальній ситуації для визначення цього статусу до уваги беруться такі фактори:
– громадянство;
– місце проживання;
– місце постійного проживання;
– центр життєвих інтересів;
– період перебування в Україні протягом податкового року;
– реєстрація суб’єктом підприємницької діяльності.
Коли і в якому розмірі нерезиденти сплачують податок?
При продажі, спадкуванні та даруванні нерухомості нерезиденти сплачують такі ж податки, як і резиденти. Однак, ставка податку для них становить не 5%, як для резидентів, а 18%.
Якщо при даруванні та оформленні спадщини резиденти сплачують податок в наступному році, то нерезиденти завжди сплачують його до посвідчення нотаріусом договору дарування або до видачі свідоцтва про право на спадщину.
І ще один важливий момент про який не всі знають! При даруванні та спадкуванні нерухомого майна особами 1-го (чоловік/дружина, батьки, діти) та 2–го ступенів споріднення (рідні брати/сестри, дід/баба, внуки) податок для резидентів не виникає, а для нерезидентів виникає завжди незалежно від ступеня споріднення і становить 18%.
1 коментар до цих пір